Промисловість Великобританії

   Промисловість Великобританії є провідною галуззю господарства і дає 1/4 валового національного продукту, у ній зайнято близько 1/6 населення країни. За обсягом промислового виробництва Великобританія посідає 7 місце у світі. Нині в структурі промисловості помітна тенденція зростання частки машинобудування та інших обробних галузей та зменшення частки традиційних гірничодобувної і текстильної галузей. У обробних галузях виробляється до 10% ВВП у промисловому виробництві. Основна частина промислових підприємств Великобританії сконцентрована в густозаселеному промисловому поясі від Лондона до Ланкаширу і від Західного Йоркширу до Глостерширу (Мідленд). Найкрупніші промислові райони за межами цього поясу – Південний Уельс, південний-схід Англії та центральна частина Шотландії.

   Головною галуззю гірничодобувної промисловості є добування кам’яного вугілля (100 млн.тон), яке протягом століть забезпечувало господарство Великобританії паливом і давало 30% споживаної в країні енергії, поступаючись лише нафті, на яку припадає 50% енергії. Сучасні резерви кам'яновугільних запасів становлять менше 400 млн тон, що призведе до залежності Британії від імпорту вугілля вже через 5 років. Альтернативою може бути газифікація вугілля, що може забезпечити країну паливом, за підрахунками, на строк від 200 до 400 років. Країна займає 20-е місце у світі за видобутком нафти (90 млн.тон) та 16-е за видобутком газу (39 млрд.тон), маючи мережу потужних їх родовищ на шельфі північного моря, однак змушена імпортувати додаткові обсяги природного газу (з Норвегії) для забезпечення потреб промисловості і населення.

   Налічується 25 нафтопереробних заводів ("Shell", "Filip-Imperial", "British Petroleum Chemicle"). За виробництвом бензину країна посідає 4-е місце в світі. Великобританія – другий в світі постачальник та експортер каоліну (білої глини, з якої виготовляють фарфор), є перспективи добування вольфраму, міді та золота. Розробка залізної руди ведеться в порівняно вузькому поясі від Скантропа в Йоркширі до Банбері на півдні Англії. Руда тут низької якості і містить лише 33 % металу. Тому залізна руда переважно імпортується з Канади, Ліберії та Мавританії.

   Великобританія повністю забезпечує себе електроенергією, 86 % якої виробляється тепловими електростанціями, 12 % – атомними електростанціями та 2 % – гідроелектростанціями. Більшість ТЕС працює на кам’яному вугіллі, але останнім часом деякі з них почали переходити на нафту. В країні діє біля 14 АЕС, частина з яких пройшли чи проходять модернізаційну реконструкцію або конверсію виробництва. У 2007 році вироблено 368 млрд. кВт/годин електроенергії при споживанні 346 млрд. кВт/годин. Виробництво енергоносіїв та електроенергії складає 10% ВВП - це один із найвищих показників у світі.

    Основні центри чорної металургії зосереджені у районах припортових міст (південь Уельсу, Сканторп, Глазго, Порт-Толбот, Редкар), оскільки орієнтуються головним чином на довізну залізну руду. Виплавка високоякісних та легованих сталей зосереджена у старометалургійному райні навколо Шеффілда. Кольорові метали також виплавляються у портах, зокрема алюміній (116 тис.тон/рік) у Лінмуті, Холіхеді а також в Шотландії, де використовується енергія ГЕС. Країна займає перші позиції в Європі за виплавкою олова. Виплавка міді становить біля 120 тис.тон, цинку - 86 тис.тон, свинцю - 329 тис.тон. Великобританія – один з основних експортерів таких металів, як уран, цирконій, берилій, ніобій, германій тощо. Виробництво вторинного металу тяжіє до споживача і розміщене у машинобудівних районах Західного Мідленда, Великого Лондона та Ланкашира.

  Машинобудування є провідною галуззю промисловості (40% вартості продукції, 25% зайнятих) і представлене практично повсюдно, але окремі регіони зберігають власну спеціалізацію. Важке машинобудування розміщується поблизу металургійних районів Східного Мідленду та в Шотландії (Клайдсайд). Розвинене транспортне машинобудування: автомобільна галузь представлена в Лондоні з передмістями, Ковентрі, Бірмінгемі, Літоні та Оксфорді; локомотиви та вагони виробляють у старопромислових районах Мідленду, Мерсісайді, а також в Лондоні; центри суднобудування - Клайдсайд (Глазго), Сандерленд, Біркенхед, Белфаст, Брістоль, Ліверпуль, Барроу-ін-Фернесс; центри авіабудування - Великий Лондон, Брістоль, Дербі, Західний Мідленд (BAE Systems, EADS, Airbus, Rolls-Royce).

    Продукція конкурентноздатна за якістю, але дорога, тому на внутрішньому ринку, зокрема автомобільному, користуються попитом дешевші імпортні марки. За виробництвом тракторів Британія посідає 1-е місце в світі, літаків 3-є, суден 3-є. Верстатобудування розвинене у Бірмінгемі, Ковентрі, Лестері. Приладобудування тяжіє до споживача та наукової бази (Лондон, Бірмінгем), тут же виробляється основна частина продукції електротехнічної галузі та електроніки.

    Традиційно високорозвиненою залишається хімічна промисловість, яка випускає продукти нафтопереробки, масла для двигунів, синтетичні волокна і матеріали, пластмаси, гербіциди, барвники і лаки, всі види добрив, кислоти, ліки, парфумерію, побутову хімію тощо. Основна хімія розміщена на південному сході, Ланкаширі, Чеширі, Даремі та Йоркширі (мінеральні добрива, сірчана кислота, сода тощо). Нафтохімічні виробництва розміщуються у портових містах, куди надходить нафта із шельфових родовищ: Грейнджмут, Севернсайд, Стенлоу-Каррінгтон, Біллінгем-Уїлтон-Тіспорт, Севернсайд, Іммінгем, Фолі. Ведучими корпораціями є "Shell", "IKI", "Univellerg". Фармацевтична галузь (представлена 2-ою та 6-ою за потужністю у світі фірмами GlaxoSmithKline та AstraZeneca) концентрується в Лондоні.     

   У промисловості Великобританії довгий час домінувала текстильна, яка на даний час втратила своє ключове значення для економіки. Бавовняні тканини виробляють в Ланкаширі, вовняні - в Йоркширі, лляні - у Північній Ірландії. Хутрові тканини виготовляють в основному в Західному Йоркширі, шовк – в місті Сілсдені. Трикотажне виробництво набуло розвитку у Східному Мідленді.   

  Харчова промисловість добре розвинена практично повсюдно, але найбільше - у традиційних землеробський районах південно-східної та середньої Англії.

United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland.

Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland). Держава в Північно-західній Європі, на Британських островах (острів Великобританія і північно-східна частина острова Ірландія, острови Мен і Нормандські острови). Площа – 244,7 тис. кв. км.

   Великобританія складається з 4 адміністративно-політичних частин: Англії (39 графств, 6 метрополітенських графств і Великого Лондона), Уельсу (8 графств), Шотландії і Північної Ірландії (26 округів). Особливий режим встановлений для острова Мен і Нормандських островів.

   Столиця – Лондон.

   Час. Відстає від київського на 2 години. 

    Святкові і неробочі дні. 1 січня, 8 червня, 25 і 26 грудня – Різдво і Boxing Day. На Різдво дарують подарунки дітям, на Boxing Day – друзям і знайомим. Це давня традиція, коли господар в коробочці дарував подарунки прислузі.

    Дні релігійних свят. Додаткові вихідні дні встановлюються в перший понеділок травня і останній понеділок серпня. Це так звані банківські канікули – початок і закінчення літа. Цього дня не працюють банки і інші установи. 

   Природні умови. Великобританія омивається Атлантичним океаном і його морями. На півночі і заході переважає гірський рельєф (до 1343 м), Пенінські і Кембрійські гори; на півдні і південному сході – горбисті рівнини.

   Основні річки: Темза, Северн, Трент, Мерсі, Клайд. На півночі багато озер: Лох-Несс, Лох-Ломонд, Лох-Ней та інші. У горах часто є торфовища. Ліси (дуб, бук, береза) займають 9% території Великобританії. Численні національні резервації природи і парення: Пік-Дистрикт, Сноудонія та інші.

   Клімат помірний, вологий. Середня температура січня в Лондоні – 7°С, липня – 11-20°С. У окремі дні січня і лютого температура може знижуватися до -10°С. Протягом року випадає велика кількість опадів: до 3000 мм на заході та 600-750 мм на південному сході.

   Віза. Жителям більшості європейських країн, Північної Америки, Південної Африки, Японії і багатьох країн Співдружності, як правило, віза для короткочасного перебування у Великобританії не потрібна.

   При в’їзді до Великобританії безпосередньо з іншої країни Європейського Союзу митна декларація на предмети, що ввозяться для особистого використання, не потрібна.

Митний контроль. Дозволене безмитне ввезення: 200 сигарет або 50 сигар, або 250 г тютюну; 1 л спиртних напоїв міцністю більше 22% або 2 л міцністю менше 22%, 50 мл духів і 250 мл туалетної води, сувенірів і подарунків, придбаних за межами країн ЄС на суму не більше 136 фунтів; 1 кг м’яса і птиці (готових до споживання і напівфабрикатів).

    Заборонене ввезення: алкогольних напоїв і тютюнових виробів особам до 17 років, всіх видів живих птахів і пташиних яєць.

    Санітарний і ветеринарний контроль. Туристам сертифікат про щеплення не потрібен. Особам, які прибули в країну на термін, що перевищує 6 місяців, може бути запропоновано пройти медичний огляд.

     Заборонене ввезення тварин і птахів без заздалегідь оформленої імпортної ліцензії. Всі тварини, що ввозяться до Великобританії, повинні пройти карантин терміном 6 місяців в спеціалізованих британських установах. Від карантину звільнені кішки і собаки, що проживають в Австралії, Новій Зеландії, Японії, Новій Каледонії, Сингапурі, на островах Барбадос, Бермуди, Кіпр, Фолклендські острови, Гаваї, Мальта і деяких інших країнах.

Транспорт. Авіатранспорт. Аеропорти Лондона: Хитроу і Ґетвіг. Аеропорт Хитроу сполучений з центром Лондона лінією метрополітену. Аеропорти і залізничні вокзали носіями не обслуговуються.

     Автомобільний транспорт. У Великобританії лівосторонній рух. Вузькими вулицями лондонського Сіті курсують двоповерхові омнібуси (автобуси). Пасажири, заходячи до автобуса, розплачуються з водієм. Розмір оплати залежить від відстані. Лондонські таксі чорного кольору, старомодні і високі. На початку століття джентльмени могли їхати в них, не знімаючи циліндра. Збереження цієї моделі до теперішнього часу – данина традиції. Водій відгороджений від пасажирів. При посадці і висадці клієнтів він сам відкриває задні дверцята, протягуючи руку з вікна. Пасажири розплачуються, вийшовши на тротуар.

    Залізничний транспорт. Лондонське метро одне із найстарших в світі. Засноване в 1863 р. На перших лініях підземки курсували паровози. Тут ще можна зустріти старовинні залізні сходинки. На деяких станціях немає ескалаторів, і пасажири користуються ліфтами. Стіни платформ заклеєні рекламами.

Водний транспорт. Головні порти: Лондон, Ліверпуль, Манчестер, Мілфорд-Хейвен, Халл, Саузхемптон.

     Грошова одиниця – англійський фунт стерлінг. Металеві гроші: фунт, пенс (номінали 5, 10, 20, 50 пенсів).

Валютне регулювання. Ввезення і вивіз національної і іноземної валюти не обмежені.

  Режим перебування і пересування. Туристи, що прибувають на термін менший, ніж три місяці, реєстрації не підлягають. При більш тривалому перебуванні необхідно реєструватися в поліції і отримати сертифікат про реєстрацію. За його видачу стягується збір.

   Для осіб, що прибувають на термін менший, ніж  три місяці, дозвіл на пересування по країні не вимагається.

     Поліцейські правила. Загальні для європейських країн.

Соціально-політичний устрій. Велика Британія – парламентарна монархія. Єдиного конституційного акту немає. Неписана конституція складалася впродовж кількох століть і складається з парламентських законів, судових прецедентів і конституційних угод або звичаїв.

     Глава держави – король (королева). Королівська влада передається у спадок. Проте насправді король лише номінальний глава держави (царює, але не управляє). Королівські повноваження знаходяться в руках виконавчої влади – кабінету міністрів.

Законодавчий орган – двопалатний парламент (палата общин і палата лордів). Великобританія очолює Співдружність.

     Економіка. Великобританія – економічно розвинута індустріальна країна. Ведеться видобуток нафти, природного газу, кам’яного вугілля. Виробництво електроенергії головним чином здійснюється на ТЕС. Розвинуті галузі: чорна і кольорова металургія, машинобудування, тракторо- і верстатобудування, нафтопереробна, хімічна, текстильна, харчова, взуттєва, швейна і інші галузі легкої промисловості.

     Сільське господарство забезпечує 3/4 потреби країни в продовольстві. Головна галузь сільського господарства – м’ясо-молочне і молочне тваринництво. У рослинництві переважає зернове господарство; обробіток цукрового буряка, картоплярство. Рибальство. Довжина залізниць – 37,8 тис. км, автодоріг – 358 тис. км. Експорт: машини і устаткування, нафта і нафтопродукти, продукція хімічної промисловості. Основні зовнішньоторговельні партнери: країни ЄС, США, Японія. Великобританія – великий експортер капіталу.

Населення – 61,3 млн. осіб (2010 р.), зокрема 83% – англійці, 16% – шотландці, валійці і ірландці. Міське населення – 91%.

     Офіційна мова – англійська. Частина ірландців, валійців і гелів користуються також кельтськими мовами.

      Релігія. Більшість віруючих – протестанти, частина жителів (зокрема майже всі ірландці) – католики.

      Національні традиції. Англійці дотримуються своїх традицій, деякі з яких стали частиною повсякденного життя, а інші перетворилися на театральні видовища.

У 1605 р. Гай Фокс, що очолив ”порохову змову”, спробував висадити в повітря будівлю парламенту. З тих пір 5 листопада кожного року варта, одягнена в старовинні костюми, з ліхтарями і алебардами, обшукує підвали і закутки палацу, хоча наперед відомо, що ніяких бочок з порохом там немає.

      Якщо засідання палати общин закінчується пізно вночі, то і зараз під стінами палацу можна почути вигук: ”Хто йде додому?”. У давнину темні лондонські вулиці не були безпечними, і парламентарі вважали, що краще повертатися додому, зібравшись великою компанією. Нині будівля Вестмінстерського палацу і оточуючі його вулиці залиті електричним світлом, а членів парламенту чекають біля під’їзду автомашини. Але традиція зберігається.

      В учбових закладах і установах англійці люблять сидіти на столах. Часто можна бачити вчителя, що сидить на шкільному столі і пояснює учням урок.

Етикет. У Англії велике значення надається манерам під час прийому їжі. Руки слід тримати на колінах, а не на столі. Столові прибори не знімають з тарілок, оскільки підставки для ножів в Англії не вживають. Ніж повинен весь час знаходитися в правій руці, вилка – в лівій. Кінці вилки слід обертати до тарілки. Різні овочі подаються одночасно з м’ясними стравами, тому слід покласти на вилку маленький шматочок м’яса і ножем набрати на нього овочів. Шматочок м’яса повинен підтримувати овочі на увігнутій стороні зубів вилки. Наколювання на вилку хоча б однієї горошини свідчить про погане виховання.

     За столом не дозволяється вести приватні розмови. Всі повинні слухати того, хто говорить. Не слід цілувати руки або публічно робити комплімент: ”Яке у вас плаття!” або ”Який чудовий цей торт!” – це розцінюється як велика неделікатність.

Кухня. У кулінарії англійці так само підтримують традиції, як і багато в чому іншому. На сніданок англійці віддають перевагу вівсяній каші і кукурудзяним пластівцям. Закінчується сніданок чаєм і підрум’яненим тостом з апельсиновим джемом. Ланч, або другий сніданок, починається в 13.30, в 17.00 – чай або легкий обід і в 19.00 – вечеря.

     Популярні різноманітні закуски і бутерброди. З перших страв поширені супи-пюре і бульйони, але подають їх рідко.

     У раціоні харчування англійців багато м’яса. Його запікають цілком з кров’ю або розрізають на стейки і засмажують. До м’яса подають підливку, запечені овочі (зазвичай картопля) і пікулі.

     У англійській національній кухні немало традиційних страв. Широко відомі пудинги, які подають до м’яса і на десерт, піджарки, картопляні запіканки з яловичим, баранячим фаршем і рибою. На Різдво готують різдвяний пудинг, на Пасху – хрестові булочки, до дня Гая Фокса – картоплю з сосисками. Традиційна святкова страва – фарширована індичка з овочевим гарніром.

     З хмільних напоїв особливо популярне пиво – чорний ель і портер, причому особливо цінується бочкове пиво, а також віскі, джин, бренді, ром, портвейн.

У маленьких кафе і на вулицях Лондона подається риба із смаженою картоплею. Чорну каву в Англії подають у великих кухлях і неміцну. Англійці віддають перевагу чаю.

У ресторані офіціант дякує за замовлення. Вартість обіду: у їдальнях самообслуговування – близько 3-4 фунтів, в ресторані середнього класу – близько 10 фунтів. 

    Додаткова інформація про особливості країни і її жителів. Розміщення. Основні готелі Лондона: ”Гайд-парк”, ”Кларіджіс”, ”Савой”, ”Холідей Інн” та інші. Готелі ”ліжко і сніданок” (Bed and breakfast) часто позначаються як ”В&В”. Двохзіркові готелі мають номери з ванною кімнатою, телефоном, телевізором; трьохзіркові готелі додатково до перерахованого оснащені феном, автоматом для приготування чаю або кави з необхідним набором продуктів, пресом для прасування штанів. У чотирьохзіркових готелях в номерах є все вищеперелічене і додатково – кондиціонер.

      Телефон. Міжнародну розмову можна замовити з вуличного телефону-автомата. Для цього слід набрати номер міжнародного оператора – 155. Жінка-оператор запитає, чи буде абонент, що викликається, оплачувати розмову, і при позитивній відповіді проведе з’єднання. Проте слід врахувати, що в Лондоні з 2004 р. деякі вуличні телефони-автомати перероблені в комутатори, що не дозволяють дзвонити, але дають можливість викачувати музику в мобільні телефони. Це пов’язано з тим, що останніми роками широке використання мобільного зв’язку зробило телефони-автомати низькорентабельними.

Медичне обслуговування в державних лікарнях безкоштовне, в приватних – платне і досить дороге. 

       Чайові. Якщо чайові не включені в ціну, їх розмір зазвичай складає 10-15% від суми замовлення.